20.10.2020 Група 15 Тема уроку №14 Буксовий вузол електровоза
Букси колісних пар призначені для передачі статичних і динамічних навантажень від ваги вагона на осі колісних пар, а також для сприйняття тягових і гальмових зусиль і передачі їх на раму візка. На електрорухомому складі застосовують букси тільки з роликовими підшипниками. У буксовому вузлі розташований перший ступінь ресорного підвішування, що зм’якшує удари, які сприймаються колісною парою.
Конструкція букси повинна обмежувати можливі переміщення рами візка електровоза щодо колісної пари, виключати можливість влучення в буксу сторонніх предметів, забезпечувати зручність огляду, можливість зміни та заправлення змащення. За конструкцією букси поділяють на повідкові та щелепні.
На рис. 2.20 представлено конструкцію буксового вузла восьмивісних та чотиривісних електровозів з встановленими повідками, та без кронштейнів ресорного підвішування.
Рис. 2.20 Буксовий вузол восьмивісних та чотиривісних електровозів: 1 — валик повідка; 2 — корпус повідка; 3 — болт, 4 — гумове ущільнення; 5 — корпус букси; 6 — стопорна планка; 7 — корончата гайка; 8 — кришка букси; 9 — упорне кільце; 10 — болт; 11 — гумово-металева шайба; 12 — металева втулка; 13 — вісь колісної пари; 14 — лабіринтове кільце; 15 — задня кришка з лабіринтовим ущільненням; 16 — роликовий підшипник; 17 — дистанційні кільця; 18 -фіксуючий штифт; 19 — металева шайба; 20 — торцева шайба; 21 — гумова муфта; 22 — дистанційне кільце
Корпуси букс (5) відлиті зі сталі. В залежності від типу ресорного підвішування вони мають кронштейни (відливи) різного профілю для кріплення повідків, балансирів, пружин та комплектів ресорного підвішування. Корпуси щелепних букс мають особливу форму для встановлення їх між кронштейнами візкових рам. У кожній буксі на шийку колісної пари встановлено по два однорядних підшипники (16) із циліндричними роликами. Корпус заповнений змазкою ЖРО або «Буксол» для змащення підшипників. Загальна кількість змащення в одну буксу 3,5…4,0 кг.
Недостатня кількість змазки або її надлишок викликає нагрівання букси і зношування підшипників. Поповнення змазкою проводиться через отвір у циліндричній частині корпуса букси, закритий пробкою. В передній та задній частині корпус букси закритий кришками (8, 15). Кришки прикручені болтами, які кріпляться від відвертання дротом, пропущеним через отвори в їх голівках. Між корпусом та кришкою встановлені ущільнюючі гумові (4) або паронітові прокладки. Задня кришка (15) і кільце (14), в яке встановлена вісь колісної пари (13), утворюють лабіринт, що перешкоджає витіканню змащення з корпусу букси.
На передній кришці корпусу (8) встановлено різноманітні пристрої. Так, на букси передньої колісної пари встановлюють редуктор привода швидкостеміра.
Між підшипниками розташовані два дистанційних кільця (17) (у тривісному візку на середню вісь з розбігом встановлюють підшипники без дистанційних кілець). Змінюючи товщину цих кілець, можна регулювати поздовжній розбіг букси на осі колісної пари в межах 0,5…1,0 мм. Радіальний зазор підшипників у вільному стані становить 0,11…0,175 мм.
Положення зовнішнього кільця підшипника щодо корпуса букси фіксується із задньої сторони кришкою (15), а з передньої — кришкою (8). Переміщення внутрішнього кільця обмежене упорним кільцем (9) та корончатою гайкою (7). Розгвинчуванню корончатої гайки (7) запобігає стопорна планка (6), яка закріплена двома болтами, загвинченими у торець осі колісної пари. Болти кріпляться від відвертання дротом. Передача тягових і гальмових сил від корпуса букси на раму візка проводиться через повідки, які одним шарніром прикріплені до приливів корпусу букси, а іншим, до кронштейнів рами візка.
Відео:
Комментарии
Отправить комментарий