Зразок виконання звіту про виробничу практику локомотивних депо для групи 15

Управління освіти, науки, молоді та спорту

Кіровоградської обласної державної адміністрації

ДНЗ «Знам’янський професійний ліцей»

Звіт

про виробничу практику

Здобувача освіти, групи 15

По професії «Слюсар з ремонту рухомого складу»

Місце проходження: «Локомотивне депо імені Тараса Шевченко»

Термін; з 13.01.2020 по 26.06.2020

 Богацького Костянтина Ігоровича

м. Знам’янка

Зміст

1. Загальна характеристика депо

2. Коротка історія розвитку підприємства

3. Види техоглядів та поточних ремонтів, які виконує депо

4. Характеристика цеху (відділення) при проходженні практики

5. Ремонт одного із вузлів локомотива (за бажанням здобувача освіти)

6. Висновок

Історія локомотивного депо «імені Тараса Шевченка»

Локомотивне депо ім. Т. Шевченка засноване 1876 року як паровозне. З 1960-х років обслуговує тепловози ЧМЕ3 та 2ТЕ10. За специфікою вантажно-пасажирське тепловозне депо.

Підприємство обслуговує та ремонтує тепловози 2ТЕ10М, 2ТЕ10Ут, 2ТЕ116, ЧМЕЗ, обточує колісні пари. Забезпечує вантажні та пасажирські перевезення, зокрема роботу дизель-поїздів.

На даний час (2017 рік) в приписному парку депо ім. Т. Шевченка знаходяться магістральні тепловози 2ТЕ10Ут, 2ТЕ10м, ТЕП70, а також маневрові тепловози ЧМЕ3, ЧМЕ3т Надалі плануется закупівля нових тепловозів з Казахстану.

Депо також обслуговує вантажні і пасажирські поїзди на електровозній тязі - електровози ЧС4, ЧС8, ВЛ80т, ВЛ80с, ВЛ80к та приміські поїзди на дизель - поїздах серії Д1.

Раніше до депо були приписані паровози Е^р, тепловози 2ТЕ10Л, 2ТЕ10У, ТЕ3, ТЕ7, ТЕП10Л, дизель-поїзди Д₁.

Тягові плечі тепловозних колон:

·         Імені Тараса Шевченка - Гребінка

·         Імені Тараса Шевченка - Помічна

·         Імені Тараса Шевченка - Миронівка (тільки маневрові поїзди)

·         Імені Тараса Шевченка - Христинівка (вантажні поїзди)

Тягові плечі електровозних колон:

·         Імені Тараса Шевченка - Миронівка (тільки вантажні поїзди)

·         Імені Тараса Шевченка - Долинська - Тимкове (пасажирські поїзди)

·         Імені Тараса Шевченка - П'ятихатки - Стикова (вантажні і пасажирські поїзди)

·         Імені Тараса Шевченка - Трипілля - Київ-Пасажирський (пасажирські поїзди з 1 червня 2009 року)

Тягові плечі локомотивних бригад приміських поїздів:

·         Імені Тараса Шевченка - Помічна

·         Імені Тараса Шевченка - Гребінка

·         Імені Тараса Шевченка - Христинівка - Умань

Організація роботи депо

Депо «імені Т.Г. Шевченко» - це основне локомотивне депо-лінійне підприємство локомотивного господарства з обов’язковим приписним парком локомотивів. Депо виконує всі види технічного обслуговування та поточних ремонтів, екіпіювання, здійснює експлуатацію локомотивів, комплектує та готує кадри локомотивних бригад та робочих інших професій. Головним завданням локомотивного депо є забезпечення заданого об’єму перевезення вантажів та пасажирів справними, підготовленими до роботи локомотивами. Депо також виконує ремонт механічного, випробувального та іншого обладнання, забезпечує поточне утримання виробничих та служб лао-побутових будівель. За родом тягового обслуговування депо  «імені Т.Г. Шевченко»  є змішаним. За призначенням та характером роботи воно є ремонтно-експлуатаційним. Роботу депо в цілому забезпечують пункту технічного обслуговування локомотивів, пункти екіпіювання, ремонтні майстерні, бази запасу локомотивів. Головне управління руху, служба руху, відділи руху відділення дороги. Пункти технічного обслуговування локомотивів є комплексом пристосувань для забезпечення локомотивів піском, паливом, змащувальними та обтирочними, матеріалами, водою, обмивки і очистки. Комплекс пристроїв включає склади палива,піску, змащувальних та інших матеріалів. Ремонтні цехи забезпечують повний об’єм поточних ремонтів всього приписного парку локомотивів. Найбільш тісні виробничі зв’язки служб і відділів локомотивного господарства встановленні із службами руху. Об’єм роботи депо і чисельність приписного парку локомотивів визначають бальність і групу депо, від чого залежать кількість і оплата праці керуючого та інженерно-технічного персоналу. Депо «імені Т.Г. Шевченко» - це депо 4-ї групи, тому що сума балів по експлуатаційному парку локомотивів, ремонтам ПР-3, ПР-2, ПР-1, технічному обслуговуванню ТО-3 локомотивів перевищує 600 балів. Депо «імені Т.Г. Шевченко», як і будь-яке основне депо, є самостійним госпрозрахунковим підприємством локомотивного господарства.

Нормативно-технічна документація,

яка використовується при ремонті

Перелік діючих інструкцій, інструктивних вказівок і правил, що визначають вимоги до технічного обслуговування і поточних ремонтів тепловозів. Інструкція з формування і утримання колісних пар тягового рухомого складу залізниць колії 1520 мм. (ВНД 32. 0. 07. 001-2001)

Інструкція з ремонту та обслуговування автозчепного пристрою рухомого складу залізниця України (ЦВ-ЦЛ-ЦТ-0011 08.11.98р)

Інструкція з технічного обслуговування, ремонту та випробування гальмівного обладнання локомотивів і моторвагонного рухомого складу (ЦТ 0058 04.02.03)

Інструкція з технічного обслуговування автоматичної локомотивної сигналізації з автостопом, пристроєм перевірки правильності дій машиніста і контролем швидкості руху поїзда (АЛСБ) (ЦШ-ЦТ 3816 31.10.79

Правила експлуатації машин тепловозів (ЦТ-0064 04.03.03)

Інструкція з магнітного контролю відповідальних деталей локомотивів і моторвагонного рухомого складу в депо і на локомотивних заводах (ЦТ -0066 04.03.03

Інструкція з утримання і ремонту вузлів з підшипниками качіння локомотивів і моторвагонного рухомого складу (ЦТ 3781 19.04.79)

Інструкція з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації (ЦТ 0056 27.12.02)

Класифікація дефектів і усунення ушкоджень зубчастих коліс локомотивів і МВРС (РТМ -1Т 1981)

Дефектування дротів і кабелів при поточному ремонті тепловозів у локомотивних депо (ЦТ -105 1984)

Ремонт паливної апаратури

Ремонт паливного насоса

Основними несправностями паливного насоса двигуна є тріщини корпуса втрата пружності і тріщини у витках пружини сколювання торцевих крайок деталей і похилої крайки голівки плунжера, однобічний і місцевий натир плунжерних пар; знос плунжерної пари і нагнітального клапана; тріщини і злам плунжера чи втирки,  ушкодження плунжера втулки корозією і кавітацією; зависання плунжера у втулці, знос зубцюватої рейки і зубів поворотного пристрою; пропуск палива між деталями, що сполучаються: знос пазів плунжера під виступи; знос різьблення, зриви і забоїни на різьбленні. Розбирають насос на спеціальному верстаті, обладнаному пристосуваннями. Після розбирання деталі паливного насоса ретельно очищають шляхом промивання в освітлювальному гасі і піддають огляду і дефектуванню. Корпус насоса,що має тріщину, заміняють, пружини насоса при наявності тріщин, висоти у вільному стані пружини плунжера менш 89 мм, а нагнітального клапана – менш 26,5 мм замінюють. Замінюють деталі плунжерних пар, що мають наступні дефекти6 СКОЛЮВАННЯ І ВИКРАШУВАННЯ ТОРЦЕВОЇ І ПОХИЛОЇ КРАЙОК ГОЛІВКИ ПЛУНЖЕРА, однобічний і місцевий натир поверхневих плунжерних пар, деформацію торця плунжера, корозію і злам плунжера, корозію на робочій поверхні чи плунжера втулки, тріщину в тілі втулки.  Якщо немає перерахованих дефектів, її перевіряють на щільність на стенді А-53

Для перевірки використовують профільтроване дизельне паливо кінематичною в’язкістю (5,5-5,7) 10-6 м2 при температурі 20-21. Щільність плунжерної пари повинна бути ТР-3 не менш 5 і не більше 32. При випуску тепловоза з ТР-2 щільність повинна бути 3-32, а при ТР-1 ТО-3 у межах 2-32. Перед зборкою паливного насоса перевіряють стан посадкових поверхонь корпуса насоса і втулки плунжера, втулки і корпуси нагнітального клапана обкатування насоса, його регулювання і перевірку на продуктивність проводять на стенді. Далі насос випробовують на гідравлічну щільність, після чого піддають регулюванню.

Висновки

Проходження практики вважаю дуже корисним заходом для вироблення професійних навичок і для моєї майбутньої роботи за фахом.

Я вважаю, що виробнича практика є важливою частиною підготовки висококваліфікованих фахівців, оскільки в процесі її, ставиться завдання закріплення і розширення знань, отриманих під час навчання студентів у коледжі. Потрібно знання роботи підприємства, установи, в яких майбутні фахівці проходять практику. Протягом виробничої практики робота студентів повинна будуватися таким чином, щоб поставлена вузька мета завершувалась конкретним результатом. Тільки в цьому випадку досягається мета практики, як форми залучення студента до самостійної дослідницької роботи.